Класна година про щастя

Звучить пісня О. Вінника  «Щастя» Сл.2

Вчитель.  Я вітаю вас у літературно – музичноному клубі  «Щастя»  і тема нашого засідання  «Роздуми про щастя».  Сл.1

Сьогодні ми з вами зробимо спробу з’ясувати, що ж таке щастя?

Звернімося до  словників.

 Як  пояснюють слово щастя словники?… Сл.3

  Щастя – це стан цілковитого задоволення життям; вияв радості від спілкування з рідними, близькими; успіх, удача. ( Тлумачний словник української мови).

  Щастя – поняття моральної свідомості, що позначає стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення.  ( Український педагогічний словник).

  Щастя – благополуччя, земна благодать, бажання жити без горя, смутку, тривоги, спокій і задоволення взагалі, усе бажане, усе те, що заспокоює і задовольняє людину, за переконаннями, смаками і звичками її. ( Словник Даля ).

Вчитель.

Дехто вважає, що щастя взагалі не існує, інші – що щастя – це відсутність нещасть.

Загалом розуміння поняття «щастя» для кожної людини дуже суб’єктивне. Якщо щастя це звичайне задоволення своїх потреб і бажань – тоді воно може полягати для кожної людини у чому завгодно. Для спраглої людини – це ковток води, для голодної – кусень хліба, для змерзлої – місце біля вогнища. Давайте сьогодні спробуємо кожен відповісти на це питання і складові щастя запишемо на пір’їнках птаха щастя.

На мою думку, відчуття щастя – це окремі миті нашого життя, але самі ці миті роблять наше життя яскравим, насиченим, неповторним.

Пропоную послухати мелодію «Щастя» (В.Р.Вагнер)  і пригадати найприємніші миті свого життя. Сл. 4        А найприємніші миті життя восьмикласників ось на цих світлинах.

    То ж в чому щастя людини?  Прошу відповісти наших гостей? 

Готуючись до засідання восьмикласники провели журналістське  опитування і зараз ми дізнаємось, що думають про щастя жителі нашого селища.

Відео. Сл. 4

Вчитель. Отже,  майже кожна людина вбачає щастя у здоров’ї близьких, у дружній родині і хороших друзях. Це істина, яка не потребує доведення і заперечити її неможливо.

Вчитель.  Працюючи над даною темою, ми визначили деякі складові щастя. І спробуємо їх довести.

Віталя.   Щастя – у необхідності людям Сл. 5

  Так, щаслива та людина, яка необхідна іншим людям. Це істина, яку важко заперечити. Жити для інших… З цього починається найпрекрасніша з життєвих філософій.

     Звичайно, є люди, які дуже полюбляють скаржитись. Багато говорять про свої переживання, перекладаючи свій тягар на оточуючих. Вони завжди нещасні.

  Але є й інші. Наші болі і тривоги вони  розділяють щиро, завжди приходять на допомогу тоді. Коли трапляється лихо, коли справді необхідна підтримка. І вони щасливі, бо вони не самотні, бо вони гарні душею.

   Дідро говорив: «Найщасливіша та людина, яка дає щастя найбільшій кількості людей.»

   Той, хто живе для інших, знає, яка втіха дарувати іншим радість, добрий настрій, щасливі хвилини. З цього приводу існує така легенда.

   Одного разу йшло щастя  лісом  і раптом упало в яму, сидить в ній і гірко плаче. Йшов повз чоловік. Щастя почуло кроки і кричить з ями:

-                     Чоловіче, добрий! Витягни  мене звідси!

-                     А  що ти  даси мені за це? – запитує чоловік.

-                     А що ти хочеш? – у відповідь запитало щастя.

-                     Я хочу великий і гарний будинок на березі моря, який коштує мільйон

доларів.

Щастя дало чоловіку  будинок, той зрадів, усамітнився в ньому, забувши про те, щоб допомогти щастю. 

Сидить щастя в ямі  та й плаче ще голосніше. Повз йшов інший чоловік, почуло щастя кроки і кричить йому:

-                     Добрий чоловіче, витягни мене звідси!

-                       А  що ти  даси мені за це? – запитує той.

-                     А що ти хочеш?

-                     Хочу багато гарних і дорогих автомобілів різноманітних марок.

Дало щастя чоловіку все, що він просив. А той так зрадів, що тут побіг чимдужч, свої автомобілі обкатувать.

Зовсім надію  втратило щастя.  Раптом чує йде третій чоловік. Покликало його щастя.

-                     Добрий чоловіче, витягни мене звідси, будь ласка! Чолвік витягнув щастя із ями і пішов собі дальше. Щастя від радості побігло за ним і запитує:

-                     Друже, а що ти хочеш за те, що допоміг мені?

-                     Та нічого мені не треба, - усміхнувся чоловік.  З тих пір і бігає щастя за

добрим чоловіком, ніколи не залишаючи його. 

Денис.  Щастя – у праці Сл. 6

Чи завжди і кожному праця приносить щастя?

Звичайно, кожна людина з різними мірками підходить до однієї й тієї роботи. З цього приводу є ще одна притча. « Працювали на будівництві три робітники. Виконували одну і ту ж роботу. А на питання, що ви робите? – відповіли по-різному.

–Тягаю каміння, – сказав один.

–Заробляю на кусень хліба, – промовив другий.

–Будую храм, – була відповідь третього.

  Радість від своєї праці, я думаю, може відчути той, для кого праця не важкий

тягар і не повинність і примусовість. А той, хто з радістю очікує кінцевої мети.

Вірш Дениса.

 Віталя.  Щастя – у багатстві Сл. 7

 Дати однозначну відповідь тут неможливо. І все ж цікаво послухати думку старшокласниці.

   Невже багатство завжди приносить щастя?  Люди, які мають великі статки, живуть у постійному стресі за своє багатство. Хіба цей страх може бути сумісним зі щастям?

  У Сомерсета Моема  є  вислів  «Гроші – це шосте відчуття, без якого людина не може в достатній мірі скористатися рештою п’ятьма».

  Так, гроші треба, щоб були, але не вони основне, і не  в них щастя.

  

Вірш Віталя.

Діма.  Щастя – в коханні     Сл. 8

  Майже кожна людина не уявляє себе щасливою без кохання. Взаємне, велике, чисте кохання – це вершина, якої прагнуть багато хто. Якщо кохання взаємне, то буде і щаслива сім’я ,створена закоханими. А в щасливій сім’ї виростають і щасливі діти.  

Вітаю, щастя!

- Тук-тук!

- Хто там?

- Це щастя твоє! Мерщій відчиняй!

- Щастя? До мене?

- Так, зустрічай!

- Щастя моє! Заходь, не минай!

У домі моєму господарем будь!

Скажи мені, де ти так довго блукало?

Чому не з’являлось, коли я гукала?

Чому мандрувало чужими світами?

Чому не лишалось назАвжди із нами?

- Ну, знаєш! Не в звичці у мене тікати!..

Я поруч – лиш треба мене помічати…

Я – в радощах чистих,

Я – в лагіднім слові,

Я – у пісні дзвінкій,

Я – у затишку ночі.

Я – у щирих зусиллях

До справи охочих.

Я – в маминім погляді,

В мудрому слові,

У мріях крилатих

І снах кольорових.

Крокую з тобою, мандрую в світи.

Чому ж нереальним зовеш мене ти?

- Агов, дійсно так! Звісно, я помилялась,

Бувало, на тебе дарма ображалась.

Пробач мені, Щастя! Лишись назавждИ!

  Денис.  Щастя – у подоланні себе, у самовдосконаленні, у

                          духовному збагаченні. Сл. 9

    Заперечити сказаному неможливо.

   Життя – це насамперед, становлення людини, це період, коли людина розвивається в усіх відношеннях: фізичному, духовному, моральному.

   Своє життя необхідно організувати таким чином, щоб у нас вистачало часу і на працю, і на самовдосконалення, інтереси, розваги, захоплення, на відчуття життєвих радостей.

  Танці, спів, музика, малювання, фотографія, спорт, шахи, в’язання, колекціонування, вирощування квітів, туризм, різні способи самоосвіти і самовдосконалення. Усе це – відчуття власної  значимості. У цих факторах теж міститься щастя.

Вірш Юлі і Діми.

   Вчитель.  Григорій Сковорода писав «Не той щасливий, хто бажає кращого, а той, хто задоволений тим, чим володіє».

       Проблема щастя завжди перебувала в центрі уваги Г.Сковороди.

  Якось один знатний багатий чоловік звернувся до Сковороди за порадою. «Тяжко мені без радості жити, - скаржився він філософу, - ні влада, ні золото не зробили мене щасливим. Моє серце слухали кращі лікарі світу, моє тіло купалося в цілющих водах Європи, я тисячі карбованців щомісяця по монастирях розсилаю, але спокою не знає моя душа». Вислухавши цю скаргу, Сковорода приніс косу, вила, граблі, сокиру, поклав їх до ніг пана і сказав: «Це єдине джерело людської радості. Працюй. Зроблений у поті кусок хліба вилікує всі хвороби – душевні і тілесні». Можливо, в деякій мірі й нам слід прислухатися до цих слів, сказаних дуже давно.

  Інсценізація за твором Г. Сковороди                                                                         «Розмова подорожніх про справжнє щастя»

    Дійові особи. Яків, Афанасій, Григорій.

    Афанасій. Люди в житті своєму працюють, а для чого – й самі не знають. Якщо подумати, то всім людським починанням, скільки б їх не було, один кінець – радість серця. Для неї ми вибираємо друзів, домагаємося великих посад, вишукуємо різні наїдки, Різну музику, влаштовуємо концерти, садимо сади. Словом, різними способами, які тільки можуть бути, стараємося веселити душу свою.

   Яків. Однак я чув, що ніде немає більше забав і веселощів, як у Парижі й Венеції.

   Афанасій. Вірно, там їх багато. Але поки ти нам їх із Венеції привезеш, то ми помремо з нудьги.

   Григорій (заходить). Перестаньте брехати, любі мої приятелі, високі посади, велике місце, різні ігри і гуляння. Усі ваші затії не зможуть розвеселити душу і вгамувати нудьгу. Одне те, якщо дізнатися, в чому справжнє щастя людини і здобути його.

   Афанасій. Правда, ми народилися для справжнього щастя і прагнемо до нього, а життя наше є шлях, як ріка, текучий.

   Яків. Я довго шукаю щастя, але знайти його не можу.

   Григорій. Якщо ви справді хочете знайти його, то скажіть, що для людини найкраще?

   Яків. Краще те, що вище,  а вище – всьому голова і кінець.

   Григорій. А чого ви собі в житті бажаєте?

   Афанасій. Я хотів би стати людиною високопосадовою, щоб мої підлеглі були міцні, добрі, щоб у мене був будинок,  як у Венеції, сад, як у Флоренції, щоб був я розумним і вченим,  благородним і багатим.

   Григорій. Шкода, що в тебе такі  безглузді бажання. Ти з твоїми мріями схожий на дерево, яке бажає в один час бути і дубом, і кленом, і липою, і березою… Але милостива мати-природа краще знає, що нам потрібно. Бачу, що не зможемо знайти щастя.

   Яків. Чому?

   Афанасій. Чому ж?

   Григорій. Тому, що не розуміємо, що воно таке. Для того, щоб бути щасливим, не треба їздити за моря, колінкувати перед сильними світу сього. Шукаємо щастя по країнах, століттями, а воно коло нас шукає нас самих. Немає його ніде, тому що воно є всюди. Воно подібне до сонячного сяйва: відкрий тільки вхід йому в душу свою. Воно завжди штовхає в стіну твою, шукає проходу і не знаходить, а твоє серце темне й невеселе. І ти маєш пізнати себе і здобути його.

Вчитель.  То що ж таке щастя? На це питання пробували відповісти історики і науковці, письменники і філософи, залишивши нам перлини своїх геніальних думок, які ви зараз прочитаєте.

Хмари тегів.

Богдан-Ігор Антонич:

Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов

Оце і є бути щасливим – знайти самого себе       Григорій Сковорода

Щасливим є не той, кого таким вважають інші, а той, хто сам себе щасливим вважає                   Публілій Сір

Щастя полягає в тому, щоб займатися тим, до чого людина має покликання                               Лев Толстой

3 тобою жити на одній землі –

Яке велике щастя!         О. Олесь

Щасливий той, хто бути сам собою може            Гагедорн

У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград — красиве і корисне                     Максим Рильський

Вчитель. А що говорять про щастя повір’я? Інколи бачимо, що люди дарують один одному різні талісмани на щастя. А ще кажуть, хто знайде підкову, той буде щасливим. Підкова на щастя. Звідки ж походить цей вислів? Чому знайдена підкова приносить щастя?

Слайд 10

 Віталій.   Підковувати коней почали ще до нової ери і робили це спочатку заради краси: були підкови із золота і срібла. Під час бігу коні легко губили «взуванку», і підкова дійсно була дорогою знахідкою. Тим більше, що привілейовані знатні люди вважали принизливим піднімати підкову з шляху.

    Розповідають, що англійський дипломат 17 століття лорд Кастлей, вихваляючись своєю заможністю, наказав прикріплювати до копит власних коней підкови із срібла на «живу нитку», аби вони швидше губилися. Серед слуг лорда був коваль, який швидко набивав нову підкову, щоб невдовзі кінь загубив і її.

 Слайд 11. Учитель. В липні 2012р. Міжнародний день щастя запровадила Організація Об’єднаних Націй.

А хто ж запропонував проголосити сьогоднішній день Днем щастя? Виявляється, ініціатива надійшла з невеличкої гірської країни в Азії — Бутану. Вважають, що саме жителі Королівства Бутан є найщасливішими людьми в світі.

Датою свята обрали саме 20 березня тому, що це день весняного рівнодення, коли практично в усьому світі день дорівнює ночі. В ООН вважають, що це символ рівності всіх жителів планети, які мають однакові права на щастя. Тому Організація Об’єднаних Націй закликає всі країни направити зусилля на покращення добробуту їх мешканців.

 Слайд 12. Нещодавно було проведено дослідження Роттердамським університетом для 68 країн світу. Методика цього дослідження така — визначався середній рівень щастя, розрахований за десятибальною шкалою. На вершині опублікованого списку розмістилися Швейцарія (8,7 бала), Данія (8,0) й Ісландія (7,8). Десь у середині опинилися Польща (6,2), Туреччина (5,9) і Південна Африка (5,7). І, нарешті, аж унизу перебувають Росія (4,2), Грузія (4,1), Вірменія (3,7), Україна (3,3) і Молдова (3,0).

Тест «Чи вміємо ми бути щасливими?».

Коли іноді замислюєтесь над життям, ви приходите до висновку, що:

а) все було скоріш погано, аніж добре;

б) все було скоріш добре, аніж погано;

в) все було чудово.

У кінці дня ви зазвичай:

а) незадоволені собою;

б) задоволені собою, але могло бути краще;

в) цілком задоволені собою.

Коли ви дивитесь в дзеркало, думаєте:

а) о Господи!

б) а що, зовсім непогано!

в) все прекрасно!

Якщо дізнаєтесь про виграш одного із своїх приятелів, то думаєте:

а) мені ніколи не щастить!

б) а, блін! Чому не я?

в) одного разу і мені пощастить.

Якщо ви почуєте по радіо, дізнаєтесь із газет про яку-небудь неприємну пригоду, говорите собі:

а) ось так одного разу буде і зі мною!

б) як добре, що це сталось не зі мною!

в) це все занадто перебільшено.

Коли прокидаєтесь зранку, частіше за все:

а) ні про що не хочеться думати;

б) розмірковуєте про майбутній день;

в) задоволені, що розпочався новий день з новими сюрпризами.

Порівнюючи себе з іншими ви вважаєте:

а) «Мене не до оцінюють»;

б) «Я не гірший (гірша) за інших»;

в) «Я-лідер, і це визнають усі».

Якщо ваша вага збільшилась на 4-5 кг:

а) впадаєте в паніку;

б) вважаєте, що в цьому немає нічого особливого;

в) відразу ж обмежуєте себе в їжі та наполегливо займаєтесь фізичними вправами.

Якщо у вас зіпсований настрій:

а) нарікаєте на долю;

б) переконані, що поганий настрій мине;

в) намагаєтесь розважитись.

Ключ до тесту:

Кожна відповідь «а» - 0 балів, «б» - 1 бал, «в» - 2 бали.

17-20 балів – ви така щаслива людина, що не віриться, чи це можливо!

Радіючи життю, не звертаєте уваги на неприємності та життєві негаразди. Людина ви життєрадісна і подобаєтесь навколишнім своїм оптимізмом, але… Чи не занадто поверхнево ви ставитесь до подій? Можливо, крапля тверезого ставлення й скептицизму вам не завадить?

13-16 балів – напевне, ви «оптимально» щаслива людина й радощів у вашому житті більше, ніж печалей. Ви добра людина, у вас тверезий розум і легкий характер, не панікуєте. Стикаючись із труднощами, тверезо їх оцінюєте. Навколишнім з вами легко.

8-12 балів – щастя і нещастя для вас виражаються відомою формулою «50-50». Якщо ви хочете відчувати себе переможцем, намагайтесь не відступайте перед труднощами, зустрічайте їх стійко, спирайтесь на друзів, не залишайте їх у біді.

0-8 балів – ви звикли на все дивитись через чорні окуляри, вважаєте, що доля приготувала вам участь людини безталанної, навіть іноді вихваляєтесь цим. А чи варто? Намагайтеся більше часу проводити у компанії веселих людей, оптимістичних. Знайдіть собі якесь захоплення

   Слайд 13. Вчитель.  Працюючи над темою учні нашого класу провели  тестування працівників школи, яке показало, що 50 % відсотків респондентів, щасливі люди ,  радощів у їхньому житті  більше, ніж печалей. Вони  добрі люди, у  них легкий характер, не панікують. Навколишнім з ними  легко.

50 % респондентам, для того, щоб відчувати себе переможцем,  потрібно намагатися  не відступати  перед труднощами, зустрічати  їх стійко, спиратись  на друзів.  

Слайд.  14   «Прощальний лист Г.Г.Маркеса»

Наприкінці хотілося б лише додати –  Я щаслива людина. І ви теж. Ми з вами красиві, здорові, розумні і добрі люди. Ми маємо свою мету, до якої прямуємо. І кожен несе в своєму серці мрію…

Ти щасливий тому, що:

      нині вранці ти прокинувся здоровим, отже ти щасливіший за 1 млн. людей на цій планеті, які не доживуть до наступного тижня;

      ти ніколи не переживав війну, самотність ув’язнення, агонію катування або голод – ти щасливіший, ніж 500 млн. чоловік у цьому світі;

      ти можеш піти до церкви без страху і загрози ув’язнення або смерті, значить, ти щасливіший ніж 300 млн. осіб у світі;

      у твоєму холодильнику є їжа, ти одягнений, маєш дах над головою і постіль – ти багатший за 75 % людей, які цього позбавлені;

      якщо ти читаєш це, то ти не належиш до тих 2 млрд., які не вміють читати;

      ти маєш можливість щодня бачити, чути і обіймати своїх рідних, а хтось такої можливості не має.

 Якщо подивитись на світ і на свої проблеми з такої точки зору, стає зрозумілим, що ми щасливі люди, просто не завжди вміємо помічати і цінувати щастя, яке в нас є.

Якщо ти нарікаєш на життя,
Тобі здається, що усе погане,
Згадай - на цьому світі є дитя,
Яке ніколи не побачить мами.

Можливо ти сумуєш щохвилини,
Тебе тривожать болісні думки?
Згадай, що десь на світі є людина,
Яка живе без ніг або руки.

Якщо тобі буває часом важко,
Дірявлять душу сірі почуття,
Згадай, що десь дитина, наче пташка,
В важкій хворобі б'ється за життя.

Якщо буває ліньки щось робити,
Тоді лише задумайся на мить –
Хтось все життя лиш мріє говорити,
Комусь цей світ побачити кортить.

Якщо тебе заманює спокуса,
Щоб нарікати марно на життя,
Згадай тоді розп'ятого Ісуса,
Його страждання, біль і співчуття.

Якщо тебе обурюють проблеми,
Тоді подумай щиро, без вагань,
Скільки людей випрошують у неба
Хоча би день прожити без страждань

Автор - Руслана Дудич

Дуже часто в житті ми потрапляємо у дрібні неприємні ситуації, до яких дехто ставиться аж занадто серйозно. Не варто!.. Потрібно вміти безболісно та вміло звільнятися від неприємних подій, вчасно відійти від проблеми. Цього ми навчимося з наступної вправи.

Заплющте, будь ласка, очі, витягніть руки вперед долонями вгору та уявіть ту неприємну ситуацію, яка не відпускає вас останнім часом. Потримайте її в руках, а тепер зробіть з нею, що хочете:

·                     зімніть;

·                     уявно пошматуйте;

·                     уявно спаліть;

·                     уявіть, що її вихопив із ваших рук вітер;

·                     вона попливла з водою;

·                     її розмили дощові краплі.

Розплющте очі.

Щастя – це стан душі. Щастя - це коли виходиш на вулицю і не залежно від пори року і погоди для тебе весна, сонце... і в середині немов літають метелики.
Якщо ви відчуєте себе щасливим, не аналізуйте свого щастя. Це все одно, що обскубти пелюстки квітки, щоб краще бачити її красу.

Хочеш бути щасливим, просто будь ним!

Наше заняття завершується. Сьогодні ми шукали відповіді на запитання про щастя, способи здобути та берегти його. Я не буду запитувати «Що корисного ви дізналися і які завдання було складно виконувати?» Хотілося б, щоб  ви озвучили побажання одне одному або усім нам і прикріпили мателики на ось цю дошку.

Вчитель. Наприкінці хотілося б ще додати: я — щаслива людина. І ви теж. Ми з вами красиві, здорові, розумні, добрі люди. Ми маємо свою мету, до якої прямуємо. І кожен несе у своєму серці мрію…

Тому сьогоднішню нашу зустріч мені хотілося б завершити на позитивній ноті:

Пісня щастя у виконанні учнів