Виховний захід «І на тім
рушничкові...»
Мета: ознайомити учнів з оберегом
української родини – рушником, із значенням його в побуті; навчити
їх читати візерунки; продовжувати пізнавальні інтереси до вивчення традиційних
художніх промислів українського народу; виховувати глибокі почуття любові до
батьків, пошани до людей праці; сприяти розвитку творчих здібностей дітей;
виробити душевну потребу берегти рушник як сімейний скарб, бажання вишивати
рушник; формувати ЦСО до історичних, культурних та духовних надбань рідного
краю
На фоні пісні про рушник
Учитель.
Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – житні колосочки,
Мов пустотливі братики малі.
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку, й сина
Благословляє мати на добро.
Вишитий рушник є символом українського побуту.
Хай цей символ завжди буде в наших привітних оселях, як ознака великої любові й незрадливості та ніжної материнської пісні, яка кличе нас до рідного порогу.
Хліб-сіль на вишитому рушнику – одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізує духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тих, хто виявив її. Цей звичай пройшов через віки й став доброю традицією в наш час.
Зі сльозами на очах цілують рушник іноземні туристи, для яких Україна – рідна земля. Земля їхніх батьків та дідів. Як найдорожчий подарунок везуть з України рушник. Бо на ньому вишивають до болю знайомі й рідні спомини – шум дібров, кетяги калини, довгі коси українських верб – все те, чого немає на чужині.
Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – житні колосочки,
Мов пустотливі братики малі.
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку, й сина
Благословляє мати на добро.
Вишитий рушник є символом українського побуту.
Хай цей символ завжди буде в наших привітних оселях, як ознака великої любові й незрадливості та ніжної материнської пісні, яка кличе нас до рідного порогу.
Хліб-сіль на вишитому рушнику – одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізує духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тих, хто виявив її. Цей звичай пройшов через віки й став доброю традицією в наш час.
Зі сльозами на очах цілують рушник іноземні туристи, для яких Україна – рідна земля. Земля їхніх батьків та дідів. Як найдорожчий подарунок везуть з України рушник. Бо на ньому вишивають до болю знайомі й рідні спомини – шум дібров, кетяги калини, довгі коси українських верб – все те, чого немає на чужині.
