Особливості методики уроків математики із застосуванням компетентнісного підходу

Без належної математичної підготовки неможлива повноцінна освіта сучасної людини та забезпечення її неперервності. Сьогодні все більше спеціальностей потребують високого рівня застосування математики. Вона є опорним предметом під час вивчення фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки, креслення та інших навчальних дисциплін.

Не секрет, що математика завжди вважалася і вважається одним із найскладніших навчальних предметів. А тому, щоб успішно навчити учнів, кожен учитель повинен добре знати свій предмет, він має знати не тільки те, чого навчати учнів, а й як навчати: знати сучасні методи формування математичних понять, володіти сучасними педагогічними технологіями і методами викладання математики. Вивчення математики в основній школі направлено на досягнення наступних цілей:

ü оволодіння математичними знаннями, необхідними для застосування в повсякденному житті, у вивченні суміжних дисциплін та у продовженні навчання в профільній старшій школі або інших формах середньої освіти;

ü інтелектуальний розвиток учнів,формування якостей мислення, які характерні для математичної діяльності і необхідні людині для життя в сучасному суспільстві, для загальної соціальної орієнтації і рішення практичних проблем;

ü формування уявлень про математику як частину загальнолюдської культури, про значущість математики в розвитку цивілізації та сучасного суспільства;

ü придбання компетентності у галузі математики.

В своєму виступі я хотіла зупинитися на трьох основних компетентностях , формування яких є найбільш пріоритетним на уроках математики:

1) практична математична компетентність;

2) соціально – особистісна компетентність;

3) загальнокультурна компетентність.

Практична математична компетентність передбачає, що випускник основної школи:

• має тверді навички виконання усних, письмових, інструментальних (точних і наближених) обчислень;

• оволодіє символічною мовою алгебри, застосовує отримані навички в ході розв’язування задач;

• оволодіє прийомами рішення лінійних та квадратних рівнянь, лінійних нерівностей;

• навчаться застосовувати графічне зображення для розв’язання та досліджування рівнянь, систем та нерівностей; впевнено застосовує отримані уміння для розв’язування задач з математики, суміжних предметів, практики;

• оволодіє системою функціональних понять, використовує функціонально – графічні зображення опису і аналізу реальних залежностей;

• оволодіє геометричною мовою і навчиться використовувати її для описання навколишнього світу, має первинні просторові уявлення і зображувальні вміння;

• застосовує систематичні знання про плоскі фігури та їх властивості, а також про прості просторові тіла до розв’язування практичних задач геометричного змісту;

• вміє встановлювати ймовірність подій, які допустимі для аналізу на отриманому рівні математичних знань, прогнозувати наступ подій на основі статистики та ймовірності, застосовує вивченні поняття, результати та методи при розв’язуванні задач з різних розділів курсу.

Соціально – особистісна компетентність передбачає, що випускник основної школи:

• оволодіє стилем мислення, що характерний для математики, його абстрактністю, строгістю, доказовістю;

• вміє логічно доводити твердження, висувати гіпотези і розуміти необхідність їх перевірки;

• вміє ясно, точно та грамотно висловлювати свої думки в усному та письмовому мовленні, використовувати різноманітні мови математики (словесний, символічний, графічний);

• вміє використовувати математичні підходи для розв’язування задач, що виникають в навколишньому світі;

• вміє виконувати пошук, відбір, аналіз, систематизацію і класифікацію інформації;

• вміє самостійно використовувати різноманітні інформаційні джерела і самостійно складати бази даних.

Загальнокультурна компетентність передбачає, що випускник основної школи:

• розуміє, що математика є невід’ємною частиною загальнолюдської культури, впливає на інші галузі культури;

• розуміє, що математика як наука виникла з потреби людської практики і розвивається, виходячи з цих, а також власних внутрішніх закономірностей;

• розуміє, що формальний математичний апарат створює можливість для розв’язування задач, що виникають у повсякденній практичній діяльності людини;

• розуміє, що математична символіка і формули математики дозволяють описувати загальні властивості об’єктів практики і науки та відношення між ними, що математичний апарат розвивається і удосконалюється з метою створення можливостей для постановки, дослідження і рішення проблем, що виникають у процесі розвитку різних гуманітарних наук, удосконалення техніки та технологій.

Математика відіграє важливу роль у всіх галузях науки і техніки. У людини вона розвиває логічне мислення, просторову уяву, алгоритмічну та інформаційну культуру, активізує розумову діяльність. Це – потреба нашого часу.

Моделюючи навчальну діяльність, я в своїй роботі виділяємо такі моменти :

1) урок проводити у досить високому темпі, який допомагає мобілізувати увагу;

2) враховувати психологічні особливості дітей;

3) створювати проблемні ситуації на уроках;

4) використовувати різні форми та види діяльності на уроках;

5) застосовувати алгоритмічний підхід;

6) залучати учнів до роботи з довідниковою та додатковою літературою;

7) розвивати надпредметні навички;

8) організовувати позакласну роботу.

Формування компетентностей учнів обумовлено реалізацією не тільки оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання.

Як же виконати задачу формування компетентностей учнів? Що повинен зробити для цього вчитель, та який результат може свідчити про сформованість ключових компетентностей учнів?

Приклади формування компетентностей учнів на різних етапах уроку

На етапі Перевірки домашнього завдання:

1.Рецензування відповідей (домашнього завдання)

Мета: активувати розумову діяльність учнів, розвивати критичне мислення, вчити оцінювати знання учнів

Результат : формування пізнавальної компетентності

2. Математичний диктант(по сторінках домашнього завдання з обмеженим часом рішення)

Мета: розвивати самостійність мислення, формувати гнучкість і точність думки, розвивати увагу та пам'ять

Результат: формування самоосвітньої компетентності

На етапі Пояснення нового матеріалу:

1. Доведення теорем, лемм і т.п.

Мета: вчити дослідницькій роботі

Результат: формування полікультурної компетентності

2. Лекція з використанням отриманої учнями інформації

Мета: вчити короткому раціональному запису, відпрацювання вмінь робити висновки та узагальнення

Результат:формування інформаційної компетентності

3. Дослідницька лабораторія (колективна експериментальна робота)

Мета: вчити оперувати знаннями, розвивати гнучкість отриманих знань

Результат:формування пізнавальної , самоосвітньої, соціальної компетентностей

На етапі Закріплення, відпрацювання вмінь та навичок

1. Навчальна самостійна робота

Мета: вивчити властивості дробу, і т.п.

Результат: формування пізнавальної компетентності

2. Дослідження різноманітних видів пам’яті

Мета: закріплення знань про похідну та її застосування, і т.п.; розробка правил (алгоритмів) запам’ятовування

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку

3. Розв’язування задач, виразів з коментуванням Мета: закріплення умінь розв’язувати задачі та вирази

Результат: формування інтелектуальної і полікультурної компетентностей

4. Математична естафета

Мета: закріплення знань учнів, формування вмінь перевіряти, слухати, думати

Результат: формування пізнавальної компетентності

5. Розв’язування задач декількома способами

Мета: розвивати власну позицію учнів, опираючись на їх знання теми

Результат: формування інтелектуальної компетентності

6. Робота з підручником

Мета: навчити роботі з інформацією; закріпити знання тексту, розуміння теми

Результат: формування комунікативної і пізнавальної компетентностей, розвиток індивідуальних здібностей (навчальна практична робота)

На етапі Творча робота

1. Створювання проектів

Мета: показати на основі вивченого матеріалу вміння учнів створювати проекти

Результат: формування полікультурної компетентності

2. Засідання математичного гуртка

Мета: вчити учнів на основі своїх знань знаходити розв’язок задач прикладного характеру

Результат: формування полікультурної, комунікативної компетентностей

На етапі Контроль

1. Створення реклами (презентації) вивченої теми(уроку), робота в групах зі взаємною оцінкою

Мета: вчити дітей уяві та вмінню абстрагуватися

Результат: формування інтелектуальної компетентності

2. Самостійна робота зі взаємоперевіркою; диференційована контрольна робота

Мета: вчити дітей, опираючись на отримані знання, самостійно працювати

Результат: формування соціальної компетентності

На етапі Домашнє завдання

1. Скласти питання, задачі та вирази з теми уроку

Мета: перевірити засвоєний матеріал уроку, формувати уміння добирати приклади

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку

2. Різнорівневі задачі: репродуктивні, особливої складності, на кмітливість, математичну логіку, і т.п.

Мета: перевірити знання учнів відповідно до їх рівню підготовки

Результат: формування інтелектуальної компетентності

Підводячи підсумок, хочу сказати, що така організація роботи сприяє підвищенню інтересу до математики та якості знань.